Новий співробітник: хто він?

Ви прийняли на роботу нового співробітника? Вітаємо!

Спочатку у вас ще були сумніви відносно нього: все-таки новий працівник - що темна конячка, ніколи не знаєш, як він себе виявить, і яким буде результат вашого співробітництва. А тому приймайте з випробним терміном, буде час поспостерігати за його роботою й остаточно вирішити, чи потрібен він вам.

Ви визначаєте йому робоче місце, вводите в суть справи та... розпочинається робота! Він працює, а ви спостерігаєте за ним, придивляєтеся.

Через три дні ви зауважуєте, що підтягнутий, бадьоро-діловий вигляд молодого співробітника вам дуже навіть подобається, і, як це не дивно, він починає «підтягувати» і інших. Спочатку, звичайно, над новачком жартують, але, дивлячись на його спокійну, упевнену та серйозну реакцію, всі непотрібні репліки на його адресу самі собою припиняються.

Через тиждень ви поповнюєте список «плюсів» новачка: він постійно зайнятий й, навіть коли відлучається в кафетерій на обід, неодмінно бере свій ноутбук, щоб навіть за їжею щось доробити, переглянути. Вражає, правда?

Стіл новачка швидко починає «обростати» величезною кількістю папок з усією необхідною інформацією, якій незабаром уже не вистачає місця на столі, і вони впевнено починають височіти гіркою на підлозі. Новачок не розповідає зайвого, не відволікається, а якщо й розмовляє з кимсь із колег, то винятково у справі, нікого не відволікаючи від робочого процесу.

Новий працівник проводить багато часу за екраном комп'ютера, і ви вирішуєте подивитися, чим же він там займається, можливо, у робочий час зависає в соціальних мережах? Ні, на диво, він вивчає нове програмне забезпечення, щоб зробити роботу компанії більше продуктивною. І тут ви вирішуєте: він вам потрібен! Такі люди на дорозі не валяються! Ви приймаєте його на роботу, не дочекавшись закінчення випробного терміну.

А ще через тиждень переконуєтеся, що вчинили вірно. Ваш новий співробітник настільки поринув у роботу, що перестав ходити до кафетерію на обід, замінивши його бутербродами та термосом з кавою, принесеними з будинку. Він іде з офісу пізніше за всіх і, ідучи, неодмінно ділиться новою ідеєю або обговорює просування того чи іншого проекту.

Ще тиждень через ви починаєте зауважувати, як він розмовляє по телефону, обговорюючи з партнерами деталі. Якою впевненою та вільною є його мова, які терміни він вживає і як до нього прислухаються. Він стає настільки завантаженим, що встановлює на свій телефон автовідповідач, вирішуючи, кому, у якому порядку він зателефонує і наскільки все це терміново та важливо. У вас же починає дозрівати думка: «Ось молодець! Так він один десяти вартий! Можливо, варто подумати про скорочення штату?»

Проходить час, і ви вирішуєтеся скоротити трохи штат компанії. А ще через якийсь час до вашого кабінету входить ваш давній співробітник і впевнено залишає на вашому столі заяву про звільнення за власним бажанням, пояснюючи рішення тим, що втомився виконувати роботу за недавно прийнятого.

Так хто ж він, ваш новий співробітник? Роботяга, трудоголік або... чудовий імітатор?

Чи працював він насправді або створював лише видимість, втираючись у довіру до колег і завойовуючи ваші бонуси, щоб забезпечити себе не лише роботою, але й швидким просуванням службовими сходами?

А тому, приймаючи людини на роботу, зважайте, що видимість зайнятості повинна відповідати не лише обсягу, але і якості виконаної роботи.

Джерело: http://shkolazhizni.ru/