Чим замінити набридлі тренінги, підвищуючи продуктивність персоналу?

Як упоратися зі стресом і втратою мотивації в колективі? Чи можуть допомогти серйозному бізнесу «несерйозні», на перший погляд, методи коучингу і командоутворення? Що таке «ігрові методи» роботи в команді?
Багато хто думає, що робота і гра – це не просто протилежні, але й взаємовиключні поняття. На пострадянському просторі у свідомості працюючої людини закріпилося переконання, що трудова діяльність, бізнес – це обов’язково виснажливий марафон в ім’я досягнення високого результату. Але це не так. «Антонім» гри – це не робота, а депресія. Це життя без гумору, захоплень, флірту, фільмів, музики, мистецтва, азарту... Без фантазії та мрії.
В Україні ще немає великого досвіду впровадження ігрових методик у роботу з персоналом і клієнтами. Тому підприємцям досить важко повною мірою оцінити практичну користь для бізнесу від гейміфікації (ігрофікації) та Edutainment-а (навчання через розваги), а також використання театру, кіно, пригодницьких і спортивних змагань.
Як гра впливає на життя людини?
Поки про це легше дізнатися, звернувшись до прикладів «граючих» зарубіжних компаній, публікацій в авторитетних виданнях, книг із гейміфікації та досліджень Національного інституту гри (США, Каліфорнія).
Стюарт Браун, засновник Національного інституту гри, переконує, що гра корисна для здоров’я, особистого життя, розвитку системи освіти, бізнесу і суспільства в цілому. Вчені інституту відстежили зв'язок між грою і виживанням.
Наприклад, в одному дослідженні групу щурів посадили в клітку, де можливості гри були обмежені. Другій групі дозволялося вільно грати. Потім учені наділи на кожного щура нашийник із запахом кота. Реакція була миттєвою: щури відчули небезпеку, розбіглися і сховалися. Але через день щури, яким дозволялося грати, вийшли зі схованки, тоді як щури з клітки залишилися в ній і зрештою померли від голоду. Відсутність гри придушила їх цікавість і здатність адаптуватися до змін у навколишньому середовищі.
Ще в 2008 році видання New York Times помістило на обкладинку свого недільного додатку сюжет про гру. Ключова стаття номера «Сприймайте гру всерйоз» закінчувалася висновком: «Гра – це серйозна забава, це «пісочниця» нових ідей еволюції».
Такі гіганти, як Microsoft, Deloitte, SAP, L’Oreal, Salesforce, підвищили показники роботи за допомогою гейміфікації – використання підходів, властивих комп’ютерним іграм всередині компанії. Дік Костоло – CEO компанії Twitter – веде курси з імпровізації. Він каже, що імпровізація допомагає людям мислити більш гнучко, нестандартно і творчо. Дизайнерська компанія IDEO проводить засідання всередині мікроавтобуса і зазначає, що це скорочує час зборів і підвищує продуктивність.
А керівники Лабораторії реактивного руху науково-дослідного центру NASA і Boeing вважають, що якщо фахівець-дослідник жодного разу не полагодив машину, не змайстрував хоч щось своїми руками, то він не впорається з дослідницькою роботою... Навіть якщо він із відзнакою закінчив Гарвард або Каліфорнійський технологічний інститут.
Цінність гри в тому, що в ході її наша свідомість втягується в так званий «потоковий стан», в якому людина повністю занурена в певний процес і цілком зосереджена на ньому.
Як використовувати ігри в бізнесі?
Візьмемо для прикладу ситуації, описані керівниками компаній, які працюють на українському ринку, і спробуємо підшукати для них ігрове рішення.
Компанія 1: «Мої співробітники вже напрацювали стійку компетенцію, яка називається «учасник тренінгу». Вони знають, як потрібно поводитися в рольових іграх, мозкових штурмах і коучинг-сесіях; знають, як їх будуть оцінювати і який звіт отримає керівник компанії після реалізації програми».
Компанія 2: «Зараз така ситуація в країні, що традиційними способами вихід знайти неможливо. Якщо говорити про розвиток бізнесу, то нас може врятувати тільки те, що перебуває за межами розуміння, щось інтуїтивно-раціональне».
Компанія 3: «Вже більше року співробітники працюють в умовах воєнних змін. Вони перебувають у стані постійного стресу, який і стресом вже не назвеш – це ступор».
Ці три висловлювання об’єднує те, що в кінці кожного з них пролунало одне завершальне запитання: «Як швидко, ефективно і, бажано, легко можна вирішити проблему і підвищити рівень мотивації та креативності персоналу?» Виходом може стати саме гейміфікація.
Ігри поділяються на різні типи
Рухові, тілесні ігри добре знімають стрес, напруженість та підвищують настрій.
Жорсткі контактні ігри та «ігри на виживання» в екстремальних умовах – чудове середовище для розвитку емоційної регуляції, гнучкості, моментальної реакції та спонтанного мислення.
Ігри з предметами допомагають розвивати системне мислення, зв’язок між внутрішнім і зовнішнім світом.
Соціальні ігри дозволяють розвивати зв’язки в колективі та підвищувати якість взаємодії.
Ігри уяви, вміння розповідати історії, писати театральні п’єси та знімати кіно розвивають здатність до аналізу ситуації, стратегічне мислення і прихильність до корпоративних цінностей.
Виходячи з цього:
Першій компанії, в якій вибудована система, потрібно створити колективні ігри-конкурси, в яких не повинно бути визначеності та передбачуваності. Це можуть бути квести, театральні постановки, соціальні проекти, зйомка корпоративних роликів тощо.
Другій компанії можна порекомендувати відправити керівників у лоно «дикої» природи для проведення «стратегічної сесії». Розірвати звичні шаблони. Виживання в жорсткому середовищі і необхідність створювати щось своїми руками дасть можливість знайти нестандартні рішення. Потім, коли стратегічні рішення будуть прийняті, організувати конкурс серед співробітників на кращі ідеї щодо впровадження змін та досягнення результатів.
У третій компанії мають добре спрацювати тілесно-орієнтовані методи: спортивні ігри, виїзди на природу з розважальними конкурсами та імпровізацією. Потрібно різними способами допомогти людям позбутися стресу і наповнити себе енергією і радістю.
У всіх перерахованих випадках для того, щоб отримати позитивний ефект, гра повинна відповідати цілям, завданням, корпоративним цінностям, продукту, послузі, особливостям колективу та бізнесу.
Варто відзначити, що результати використання в Україні ігор у бізнес-контексті відрізняються від західних масштабами, але не ефектами. А також відзначається зниження рівня стресу персоналу компаній, підвищення ентузіазму, згладжування сезонних коливань, розвиток відносин із партнерами та клієнтами, зміцнення команди і зростання продуктивності. Зміни не відбуваються моментально, але вони відбуваються легше і веселіше за допомогою трасформаційнної сили гри.