Несподівані факти про поведінку співробітників в офісі

Коли краще просити про підвищення, чому дружба з колегами допомагає роботі, але конфлікти все одно потрібні, як, зриваючи терміни, виконувати завдання краще, і чому гроші – не найкраща мотивація. Як використовувати дивацтва людської поведінки на користь собі та компанії.
Усі брешуть (але вранці менше)
Всі люди брешуть, і з цим доведеться змиритися. Втім, у проблеми є несподіваний вихід: відповідно до досліджень, виявляється, що співробітники в другій половині дня більш схильні до неетичної поведінки, включаючи брехню та обман, тоді як вранці їм властивий високий рівень моральної самосвідомості й самоконтролю. Іншими словами, чесність і тверезість суджень прямо залежать від втоми працівників. Хочете провести важливу нараду, на якій будуть висловлені думки про стан справ у компанії? Краще зробити це вранці. Хочете попросити про підвищення? Начальник більшою мірою буде прихильний до цієї ідеї на початку дня. А ось мозкові штурми і генерацію ідей краще перенести на вечір: втома знижує концентрацію і підштовхує до нетривіальних рішень.
Дружба в офісі – це круто
Немає нічого поганого в тому, щоб колеги відпочивали разом або спілкувалися між собою на абстрактні теми в робочий час. Чим частіше співробітники стикаються з іншими людьми в офісі або хоча б регулярно бачать їх неподалік, тим більше вони довіряють їм. Розширення мережі знайомств всередині компанії підвищує її загальну ефективність: чим в більш міцній і дружній групі перебуває працівник, тим з більшою ймовірністю він звернеться до інших за допомогою у разі труднощів чи поділиться своїми знаннями з колегами.
Все це не тільки підвищує рівень колективної роботи і кількість спільних проектів: соціальна активність дозволяє відчувати себе щасливіше і діяти ефективніше. До того ж правильно й зворотне: чим довше співробітники працюють над досягненням загального результату, тим тепліше вони ставляться одне до одного.
Але колективу потрібні й конфлікти
Здається, що в колективі, де всі дружать, конфлікти – зло, яке лише шкодить продуктивності. Насправді це не так: суперечок не буває лише в компанії, де співробітники не спілкуються між собою; конфлікти – важлива ознака того, що працівники занурені в командну роботу і пропонують різні варіанти вирішення проблеми. Більше того: конфлікти дозволяють зняти взаємну напругу між колегами, підвищити рівень змагання всередині компанії, знайти незвичайне рішення поставленого завдання і тим самим збільшити ефективність команди. Саме тому керівникам часто варто йти на загострення конфлікту, адже його вирішення лише згуртує лави компанії та підніме загальний дух. Компроміси? Вони ні до чого не приводять і лише відкладають вирішення проблем на потім.
Втім, варто розрізняти робочі конфлікти та особисту неприязнь, яка спалахує між співробітниками і дійсно є контрпродуктивною. Якщо комунікація співробітників носить негативний характер, вони навмисне не допомагають колегам і свідомо вводять їх в оману, то така ситуація, звісно ж, приведе до зниження загального результату.
Будь-яка мотивація корисна
Всі співробітники, що приходять зранку в офіс, мають різні цілі. Для одних стимулом є внутрішні причини і бажання самореалізації, для інших – зовнішні: гроші, акції компанії та соціальні бонуси. Але для того, щоб результат роботи був стабільно високим, недостатньо задовольняти лише одну з цих потреб (наприклад, надавати більшу зарплату) – необхідно створити стійку корпоративну структуру.
У більшості компаній панує «культура стресу»: високі вимоги до співробітників тут межують із дефіцитом необхідних ресурсів і недостатньою підтримкою. Така культура не цілком життєздатна: люди відчувають постійний пресинг тому, що досягнуті ними результати повинні бути перекриті в майбутньому. Стабільною є лише корпоративна культура, в якій високий обсяг вимог підкріплений високим рівнем підтримки з боку керівництва. У такій «культурі досягнень» роль лідера полягає в концентрації на високому рівні підтримки, яка виражається не тільки в грошах або більшій свободі, але й в теплій атмосфері всередині колективу, особистому підході до кожного співробітника, можливості для прийняття креативних рішень – у всьому тому, що змусить діяти ефективніше.
У підсумку, для хорошого результату співробітник повинен бути готовий до роботи і щасливий. Гроші важливі, але не це головне.
Дедлайни – добре, трудоголізм – ні
Співробітників, які багато працюють кожен день, часто ставлять у приклад. Водночас тих, хто відкладає справи, а потім змушений проводити ночі в офісі перед спекотним дедлайном, засуджують. Але, швидше за все, це неправильно. По-перше, якщо керівник хоче домогтися стабільного результату, він повинен присікати зайве завзяття працівників: у близькій перспективі трудоголізм корисний, але у віддаленій співробітники будуть почуватися втомленими і нещасними – це приведе до несподіваних провалів. (До того ж така ситуація свідчить про те, що працівники, швидше за все, просто не справляються зі справами у відведений їм час або беруть на себе значно більше, ніж слід, – і це вже помилка керівника).
По-друге, активна робота перед самим дедлайном може бути набагато продуктивнішою від щоденної: тиск обставин допомагає краще сфокусуватися на проблемі і придумати незвичайні шляхи її вирішення. Втім, і така ситуація шкодить стійкості результату. Вихід простий: будь-яку велику проблему завжди необхідно розділити на велике число дрібних завдань. А головний дедлайн розбити на кілька маленьких – це значно підвищить ефективність роботи.