Робота в іноземній компанії

Отже, у західних компаніях:

1. Вище зарплата та більше бонусів

Неправда. Рівень зарплати в першу чергу залежить від ринку, на якому працює компанія (поліграфія, продукти харчування, фінанси, нафта й т.д.), політики в сфері оплати праці (західним корпораціям властиве жорстке бюджетування) і цінності конкретного співробітника. Тобто платити тобі будуть стільки, у скільки дана позиція оцінюється на місцевому ринку праці. І жодної копійчини більше! Щоправда, у компаніях іноземного підпорядкування практично завжди є соцпакет: страхування здоров'я, профспілкові путівки й т.д. Але й у великих українських фірмах все це також є.

2. Чіткий графік

Правда, але... Бізнес-процеси в більшості західних компаній насправді непогано налагоджені. Однак успішні українські корпорації давно опанували принципи західного менеджменту, так що рівень їхньої організованості, як правило, однаковий. Проте суботники, недільники та «довгі продуктивні вечори» люблять у багатьох фірмах, незалежно від місцезнаходження головного офісу. І далеко не завжди понаднормові оплачуються відповідно до КЗпП України. Щоправда, у більшості компаній іноземного підпорядкування оплачують таксі - у випадку, якщо співробітник затримався на роботі через дедлайн.

3. Перспективи кар'єрного зростання

Неправда. В іноземних компаніях в Україні керівні посади нерідко займають відряджені з центральних офісів «варяги», що зменшує можливості просування по службі для українських фахівців. У той же час і багато вітчизняних компаній наймають західних менеджерів, переважно на топові позиції. А взагалі, зростання - кар'єрне, зарплатне, особистісне і т.д. - у першу чергу залежить від самої людини. Крім того, важливу роль відіграють перспективи компанії на місцевому ринку та стан самого ринку.

4. Кращі умови роботи

Правда. У більшості компаній іноземного підпорядкування робочі місця обладнані якісними комп'ютерами, в офісі є обладнана кухня, часто - місця для паркування авто, іноді - свій банкомат. Але в західних офісах так само тісно, як і в українських, адже на оренді приміщення намагаються заощадити всі! Тобто окремий кабінет (який часто знаходиться за прозорою стінкою) є тільки у топ-менеджерів, а прості смертні працюють у загальній кімнаті, у найкращому разі за перегородками.

5. Легше вивчити іноземну мову

Правда. Будь-який роботодавець, який наймає співробітника з досвідом, припускає, що той володіє іноземною мовою на рівні, достатньому для вирішення робочих завдань, і навчає вже специфіці. Інша справа, що компанія, зацікавлена в працівнику, може створити умови для вивчення мови - розмовний клуб, повна чи часткова оплата курсів. Але якщо ти вирішиш піти за власним бажанням, тебе можуть попросити повернути гроші за навчання (цей момент варто відразу обмовити). Крім того, якщо компанія оплачує курси, вона контролює результат: передбачаються штрафи за прогули, а також заліки й іспити.

6 Більше можливостей навчитися

Правда. Політика в цій області дуже індивідуальна для кожної компанії. «Західники», зазвичай, намагаються навчати свій персонал, але справа тут зовсім не у філантропії. Навчають тому, що буде приносити вигоду фірмі. Досить імовірно, що отримані знання будуть пов'язані з новими робочими завданнями, і зовсім не обов'язково за додаткову плату. Як би там не було, якщо ти відчуваєш брак необхідних знань і вважаєш самонавчання неефективним - запропонуй начальству відправити тебе на курси чи тренінг. Пусти в хід кмітливість, оперуй цифрами й т.д. Розумний керівник навряд чи буде заперечувати проти вагомих аргументів.

7. Відрядження за кордон

Правда, але... Для реалізації мрії щодо мандрівок існують туристичні фірми. В оголошеннях про вакансію пишуть про пошук співробітників, «готових до відряджень», але ніяк не «бажаючих подорожувати світом». Як правило, жорсткий графік закордонного вояжу не припускає часу на культурну програму.

8. Необхідно дотримуватися дрес-коду

Правда, але... Вимоги до зовнішнього вигляду обумовлені специфікою твоєї роботи, бізнесом компанії та корпоративною культурою. У західній фірмі вони більше формалізовані та системно контролюються. Тобто якщо в переліку твоїх обов'язків написане, що необхідно приходити в офіс у діловому костюмі, то тобі дійсно доведеться відмовитися від міні-спідниць, джинсів і яскравих кофтинок з глибокими вирізами. Дотримання суворого дрес-коду обумовлене в першу чергу статусом. Якщо тобі потрібно буде вести переговори, ти в будь-кому випадку повинна будеш одягтися в діловому стилі, навіть якщо колеги віддають перевагу неформальному. Щоправда, у деяких компаніях з суворим дрес-кодом є негласне правило: по п'ятницях - джинсовий день.

9. Вирішення особистих справ у робочий час не вітається

Правда. А де воно вітається? Навряд чи керівництво - як іноземне, так і українське - буде дивитися крізь пальці на довгі телефонні бесіди з подругами по службовому телефоні, постійне перебування в чатах і часті чаювання та перекури з колегами. Власники іноземних компаній здебільшого жорстко дотримуються принципу: «На роботі - працюй». На Заході навіть до дантиста ходять під час відпустки!

10. Відносини між співробітниками більш демократичні

Правда, але... Ти дійсно можеш записатися на прийом до великого боса, і він приділить тобі час. На корпоративних неформальних вечірках він також буде відкритий для спілкування (не по роботі). Але демократичний стиль поведінки - це зовсім не панібратство! До речі, вітчизняна система кумівства, популярна на багатьох українських підприємствах, тут не працює.

Джерело: http://edinstvennaya.ua/