Українські школи планують перевести на сучасні інтернет-технології

Українські школи планують перевести на сучасні інтернет-технології

В Україні гряде революція у сфері шкільної освіти: влада збирається замінити звичні підручники нетбуками і забезпечити всю країну найсучаснішими інтернет-технологіями, пише журналіст Независимой газети Тетяна Івженко в статті Жити не за підручником. Але радіють обіцяним нововведень тільки діти і чиновники. Багато батьків і вчителів сприймають ідею скептично.  Куратор всього проекту з красивою назвою "Відкритий світ", голова Держагентства з управління національними проектами Владислав Каськів визнав, що тільки відмінники та сироти можуть розраховувати на безкоштовну електронну "суперучебнік". Всім іншим доведеться викласти за пристрій приблизно по 2 тис. гривень (до 250 дол.) Розглядається також можливість видати бажаючим нетбуки в розстрочку, без стягнення відсотків.  Каськів визнав, що тільки відмінники та сироти можуть розраховувати на безкоштовну електронну "суперучебнік". Всім іншим доведеться викласти за пристрій приблизно по 2 тис. гривень.  Держава ж направить свої зусилля як на створення спеціалізованих інтернет-ресурсів, про абонентську плату за доступ до яких ще точаться суперечки, так і на забезпечення абсолютно всієї території доступом до Інтернету за технологією 4G-зв'язку. "У силу того, що у нас немає технологій третього рівня, нам нема чого втрачати. Нам є сенс впроваджувати нові, найновіші технології", - пояснив Каськів. 

Представники працюють в Україні операторів мобільного зв'язку замість бурхливої радості з приводу перспектив розвитку висловлюють обережні побоювання. "4G - в кожне село? У теорії це можливо, але складно пояснити, наскільки складний, багаторівневий, масштабний проект задуманий. Думаю, на сьогодні щось подібне існує тільки в Японії", - іронічно відзначив один з програмістів у компанії мобільного зв'язку. Він пояснив, що для якісного покриття всієї території країни суперсучасної мережею мобільного зв'язку потрібно закупити і встановити абсолютно нове обладнання по всій Україні, в тому числі в географічно складних і малонаселених районах: "Це сотні мільйонів доларів інвестицій, які навряд чи окупляться". 

Вчителі в Києві вже чули про нові віяння, і не поспішають радіти: кажуть, від нескінченних експериментів рівень освіченості школярів тільки знижується.  Чиновників складності не лякають. Планується, що вже з нового навчального року проект почне працювати в тестовому режимі в окремих школах. "Потрібно буде перекваліфікувати вчителів, створити нові моделі нетбуків і налагодити мережу, але реалізація проекту просуне нашу систему освіти на кілька сходинок вперед", - переконує Каськів. 

Вчителі в Києві вже чули про новий віянні. І не поспішають радіти: кажуть, від нескінченних експериментів рівень освіченості школярів тільки знижується. Викладачі побоюються, що після введення чергових нововведень не зможуть контролювати ситуацію у класі, адже хто чим займається, дивлячись в екран нетбука, - не видно з-за вчительського столу. До речі, сама конструкція нетбука, що припускає маленький екран і клавіатуру, викликає невдоволення дорослих, які впевнені, що багатогодинне навчання за допомогою такого пристрою погано позначиться на здоров'ї школярів. Втім, чиновники запевняють, що в підсумку виберуть відповідну модель, яка буде відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам.

Викладачі побоюються, що після введення чергових нововведень не зможуть контролювати ситуацію у класі, адже хто чим займається, дивлячись в екран нетбука, - не видно з-за вчительського столу.

Посилаються на досвід Грузії, в якій з початку поточного навчального року кілька тисяч дітей навчаються за допомогою нетбуків. Щоправда, експеримент почали з двох міст, не ставлячи перед собою завдання про покриття всієї країни мережами мобільного зв'язку останнього покоління. І в першу чергу зайнялися підготовкою вчителів, яким запропоновано пройти спеціальний курс навчання і здати іспити на отримання сертифікатів профпридатності. Чим більше сертифікатів - з комп'ютерної грамотності та новітнім методикам навчання, а також на знання іноземних мов - отримав вчитель, тим більше надбавка до його зарплати. Щоправда, за офіційними даними, вчителя в Грузії і без доплат отримують у два-три рази більше, ніж їхні українські колеги, зарплата яких не дотягує і до 200 дол

Ясно, що в таких умовах педагогів найчастіше дратують розмови про дорогу реформи. Вони, як і багато батьків, говорять, що, мовляв, держава кидає гроші на вітер, що в результаті діти розучаться писати і читати. Міркувати від них уже й зараз не потрібно - через введену в Україні системи тестового оцінювання знань. Нещодавно міністр освіти і науки Дмитро Табачник визнав, що надмірне захоплення тестами призводить до того, що "дітям нецікаво вчитися - вони просто тренуються на здачу тестів".

Педагогів найчастіше дратують розмови про дорогу реформи. Вони, як і багато батьків, говорять, що, мовляв, держава кидає гроші на вітер, що в результаті діти розучаться писати і читати.

Тому на нетбуки покладаються особливі надії. Доступ до інтернет-бібліотекам, можливість переглянути кращі відеоуроки, отримати додаткові відомості про улюбленого предметі - все це, на думку чиновників, зробить навчання українських школярів у будь-якій точці країни цікавим і ефективним.

Батьки сумніваються, що все так просто. Нагадують, що кілька років тому про порятунок школи говорилося, коли вводили вже скасоване 12-річну середню освіту; про підвищення інтересу дітей до навчання заявляли в момент затвердження існуючої досі 12-бальної шкали оцінювання, яка в підсумку призвела лише до розмивання уявлень про оцінці знань взагалі.

Перед початком нинішнього навчального року український Інститут Горшеніна провів спеціальне дослідження, з'ясувавши, що 34,3% українців оцінюють рівень шкільної освіти на трієчку, а ще 20,2% упевнено поставили школі "2". На "4" оцінили рівень українського середньої освіти 28,3%, а на "5" - лише 7,4%.

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад