Обговорюємо підвищення зарплати

Серед порад і рекомендацій, які дають здобувачам рекрутери та HR-и протягом останніх півроку, один зустрічається регулярно - "будьте гнучкішими під час обговорення зарплати". Так, у середньому зарплати стали нижчими, а конкуренція на ринку праці виросла, але все-таки хотілося б одержати гідну оплату своєї праці. Як з'ясувалося, немає нічого неможливого - принципи торгу залишилися такими самими, справа за малим - вміло їх використовувати.

Правильна оцінка

Головне під час обговорення розміру зарплати - знати, що ви вмієте робити та скільки коштуєте. Це торг, у якому потрібно відштовхуватися від поточного рівня компенсацій, тому що в 95% випадків це відбиття ринкової вартості кандидата, ви коштуєте рівно стільки, скільки одержуєте.

Оціните ситуацію на ринку, відвідавши ресурси з працевлаштування, і подивіться, скільки сьогодні роботодавці пропонують за знання й уміння, адекватні вашим.

Наступний етап - з'ясувати, що готовий запропонувати конкретний роботодавець. Якщо ви влаштовуєтеся на роботу через кадрове агентство, то можете сміло розраховувати на допомогу консультантів. Професіонали в кадрових агентствах завжди мають інформацію про те, який розмір зарплат надається в компанії. Крім того, в агентстві можна довідатися, чи готовий роботодавець до підвищення зарплати та на якій підставі. Треба чітко розуміти, що якщо компаніями зазначений чіткий бюджет, то ні про яке підвищення зарплати більше за норму не може бути й мови - вас просто не будуть розглядати як кандидата. До питання про підвищення зарплати завжди можна повернутися після випробного терміну.

Довідатися, чи зможе компанія платити вам бажану зарплату, можна на етапі телефонного інтерв'ю. Ситуацію з рівнем зарплатних очікувань перед запрошенням на співбесіду звичайно уточнюють і самі роботодавці, а щоб заощадити час і полегшити взаєморозуміння, можна вказати ці відомості в резюме.

Предметна розмова

Експерти радять кандидатам завжди пам'ятати про три моменти: комфортний рівень зарплати, бажаний (з його й потрібно починати переговори) і мінімальний. Останній роботодавцеві краще не озвучувати, але його потрібно знати, і розуміти, на яких умовах ви можете на нього погодитися: або компанія дуже цікава, або обов'язки, або ви йдете на зниження, розуміючи, що не цілком відповідаєте пропонованим вимогам.

Що ж стосується безпосередньо переговорів, то основні принципи зводяться до наступного: говорити про зарплату потрібно якнайпізніше, а побажання вимагають вагомих обґрунтувань.

Чим пізніше розпочата предметна розмова про зарплату, тим більше шансів одержати бажане. Керівнику сподобається, якщо ви продемонструєте якості, які допоможуть йому вирішити проблеми, пов'язані з відсутністю фахівця на даній позиції. Принцип такий - ви просите зарплату, що перебуває в межах ринкового рівня, але конкретний розмір обговорюєте після того, як довідаєтеся, які завдання будуть перед вами поставлені, які ресурси виділені й так далі.

Насамперед, потрібно показати зацікавленість у компанії та функціоналах, а роботодавцеві важливо зрозуміти й оцінити систему мотивації кандидата. Головне, щоб мотивація показувала ваше бажання рухатися вперед, незважаючи на труднощі, що саме собою передбачає збільшення заробітної плати.

Очевидно, що наскільки більше просити, кожен вирішує сам. Експерти не радять запитувати більше 20% від середнього рівня, запропонованого компанією. Якщо ви просите більше, тобто ризик стикнутися з так званим синдромом нереалізованих бажань керівника.

Зауважимо, що знати ситуацію на ринку, звичайно, потрібно, але не забувайти відштовхуватися й від власної кваліфікації. У практиці були випадки, коли кандидати успішно вели переговори про підвищення зарплати більш ніж на 50%. Тут потрібно вагоме обґрунтування, уміння подати себе та стовідсоткова впевненість.