Чому люди віддають перевагу роботі , а не родині?

Трудоголізм від трудоголізму відрізняється. Хтось робить кар'єру, заробляє собі на щасливу старість, а дітям - на заможне існування, а хтось просто воліє бігти від своїх проблем убік офісу.

З будинку на роботу - такий спосіб вирішення особистих проблем учені виявили в XX столітті, коли психологія одержала розвиток як наука. Однак подібна проблема, швидше за все, існує вже давно. Так, за версією деяких істориків, надмірна амбіційність і властолюбство Олександра Македонського походили від невміння ладнати з однолітками та поганих стосунків з батьком.

Тим часом існують характерні та досить чіткі ознаки того, що тяга людини до роботи викликана не бажанням стати кваліфікованим професіоналом, а проблемами в особистому житті.

У вихідні на роботі

Коли людина дуже багато працює, засиджується в офісі допізна, це означає, що щось у його особистому житті не так. Щоб не бачити, не обговорювати та не згадувати про проблеми, вона ховається на роботі.

Цю проблему психологи назвали неврозом вихідного дня. Людина перед відпочинком відчуває незручність, тому що не знає, чим себе зайняти, крім роботи. Часто працює у вихідний день, але при цьому не робить нічого продуктивного. «Особисті стосунки можуть бути настільки напруженими, що простіше вийти на роботу, ніж поринати в сімейні проблеми, - коментує Ганна Мухіна, керівник відділу кар'єрного консультування центру „Гуманітарні технології“. - Якщо ж особисте життя не складається, простіше сказати собі, що винні в цьому робота та брак часу, а не шукати причину в собі».

Крім того, за словами експерта, на роботу у вихідні дні людей часто штовхає перфекціонізм. Прагнення у всьому бути першим - це зворотна сторона комплексу неповноцінності. Людина з дитинства звикла вчитися на п'ятірки, щоб не бути відкинутою родителями. Ця ж модель поведінки зберігається й протягом всього життя.

Дітям - гроші замість уваги

Ще одна ознака втечі на роботу від особистого життя - дорогі подарунки власним дітям, якщо їхня ціна обернено пропорційна частці уваги, що приділяється дитині. У сучасному суспільстві споживання це розповсюджений тип поведінки: дорослий не може відмовитися від кар'єри та вважає, що може відкупитися від дитини грошима.

«Діти таких байдужих батьків звикають дорівнювати гроші до любові та ризикують так ніколи й не навчитися будувати нормальні особисті відносини», - вважає Ганна Мухіна.

Дитині потрібна увага та любов батьків. Неможливо компенсувати це навіть любов'ю та турботою іншого дорослого. Якщо у віці до півтора років дитина обділена материнською увагою, у неї не сформується базова довіра до світу. Те ж стосується й періоду від півтора до трьох років, коли формуються ініціативність і самостійність. Якщо батьки люблять дитину, перші три роки вони віддають йому повністю.

Службовий роман

Стосунки на роботі - спосіб створити ілюзію особистого життя за її відсутності. У переважній більшості випадків ці стосунки нічим гарним не закінчуються. Вони не сприяють ані роботі, ані особистому життю, причому незалежно від того, чи є у вас родина.

Найчастіше це спосіб компенсувати свої невдачі на особистому фронті там, де кар'єрист звик вигравати - на робочому місці. Однак на такому ґрунті стосунків не побудуєш, тому службовий роман - привід замислитися про своє особисте життя, а не забути про нього.

Джерело: http://trud.ru/