Дорога економія: 5 побічних ефектів недостатньої зарплати

На практиці співробітники, які не знають точно, чому і як кому платять, схильні переоцінювати і переосмислювати свій вплив на бізнес-процеси і прибутковість компанії. І, як наслідок, вважати, що їхня зарплата несправедлива. І тоді, в спробі зберегти «статус-кво», вони вдаються до п'яти компенсаторних механізмів «недооплати».
1. Працюють менше
Якщо можна безкарно запізнитися, співробітники неодмінно так і вчинять. І підуть раніше, якщо ніхто не контролює робочий час. Такі співробітники болісно довго п'ють чай або каву, теревенять з колегами біля кулера, обідають, як англійська аристократія – годинами. За документами в інший підрозділ ходять безкінечно. Якщо у них є справа поза офісом, вони спокійно покурять до і після або насолодяться чашкою кави на вулиці. В офісі можуть задумливо дивитися у вікно або «зависати» в соцмережах... Загалом, ви розумієте – працювати передбачені КЗоТом 40 годин у тиждень на несправедливу зарплату співробітники, яким недоплачують, вважають несправедливим, тому скорочують тривалість робочого часу на свій розсуд.
2. Працюють гірше
«І так зійде!» – говорив герой популярного дитячого мультика. І це – девіз нашої другої категорії. «Нема чого викладатися на всі 100%, за такі-то копійки», – впевнені вони. Тому документи оформляються в стилі «відчепіться», колегам на запити відповідають тільки після двох нагадувань або одного скандалу, з справ намагаються зробити тільки термінове або найважливіше. І на рівні мінімальної якості, щоб не було скандалів і претензій. Такі продавці, наприклад, тільки відповідають на твої питання – причому суворо і коротко або втомлено-капризно. Якщо ти швидко бігаєш приміщенням, вони просто стоять у своєму кутку і проводжають тебе очима. Як то кажуть – «Ні здрасьте, ні спасибі, ні до побачення». У документах є помилки? Змиріться, це просто людський фактор.
3. Завжди незадоволені
Другий пункт суміщений з третім – раз нічого світлого в своїй роботі «несправедливці» не бачать, свій негатив вони переносять на колег або клієнтів. Закочування очей і тяжке зітхання у відповідь на стандартне запитання – «Як справи?» – ось ознака того, що перед вами може бути «несправедливець». Далі можна почути довгий перелік тягот і жахів теперішнього місця роботи, приклади причіпок і несправедливостей – якщо ви дійсно хочете це чути. Звичайно, якщо такий токсичний колега починає вносити душевний розбрат у свій і суміжний підрозділ, нічого хорошого в цьому немає. Але коли він своє невдоволення, вихлюпує на клієнтів і партнерів – це зовсім недобре. Як правило, конкретних фактів утиску прав і гідності не так вже й багато, але у «несправедливців» є звичка – немов раковинка, що обволікає перламутром піщинку і перетворює її в перлинку, токсичні колеги будь-який невеликий факт супроводжують такою кількістю домислів, перекручувань, а потім і скарг, збурень, страждань та інших негативних емоцій, що успішно роздмухують з мухи слона.
4. Легкі на руку
У сенсі – можуть легко забрати щось із майна компанії, навіть не рахуючи це крадіжкою. Найпопулярнішим є винесення легких невеликих предметів – канцелярія, чай-кава, рекламна продукція, пробники, сувеніри, частування та подарунки для або від клієнтів, іноді туалетний папір та інші господарські товари. При цьому не беруть у колег, це принципово важливо, беруть тільки «хазяйське», «панське» – і що погано лежить і мало піддається обліку (наприклад, пакетики чаю, папір для записів та інші витратні матеріали). Деякі гіперактивні поборники девізу «мені недоплачують, доберу, чим вийде» можуть провертати шахрайські схеми з відкатами, фальшивими знижками і бонусами за не розпочаті продажі. При цьому такі хитрі часто навіть впевнені в своїй правоті і не вважають себе злодіями і шахраями. Хоча іноді їх складно дорікнути в непослідовності, наприклад, якщо до того їх роботодавець в односторонньому порядку зрізав бонус або оштрафував за свій поганий настрій.
5. Легко продаються
І до конкурентів раді втекти, і секрети, паролі, бази, знижки для «віпів», пропозиції на тендери та інші важливі бізнесові новини здадуть легко і без докорів сумління. З приводу відходу до конкурентів є ще один важливий нюанс – заради хорошої роботи навіть у заклятого ворога теперішнього роботодавця не погребують втекти посеред важливого проекту, залишивши все «як є». І, якщо новий роботодавець виявився нічим не кращий, ніж старий, можуть спробувати з чесними очима повернутися, але вже на більш вигідних для них умовах. Або працевлаштуватися в іншого конкурента, принісши вже 2 бази клієнтів, наприклад, або напрацювання останніх проектів.
Не всі герої нашої статті – рідкісні мерзотники. Деякі з них – просто жертви обставин і недостатніх внутрішніх комунікацій в організації. Багато з них чудово обізнані про стан ринку праці та прибутковості компанії. Вони розуміють, скільки реально їм можуть платити, проте завжди порівнюють себе з колегами і часто відчувають себе обділеними. Якщо ж даних мало, вони починають домислювати, причому, як правило, в бік негативу.
Тому, якщо в компанії зарплата формується за принципом «розумно і справедливо», приховувати нічого. А якщо до цих двох факторів додаються ще й визнання, повага, відкритість, можливість зростання і розвитку – тоді робота стає не просто місцем заробляння грошей. Парадокс у тому, що справедливість оплати праці – скоріше філософський критерій, ніж математична функція. Працювати з ним без емоцій – неефективно. Чим менше позитивних емоцій у цю комунікацію вкладає роботодавець, чим більше сухої логіки як заступника значущості процесу привертає – тим дорожче, по факту, платить.
Ще один факт – найщасливіші і захоплені співробітники працюють не заради грошей. Ваше завдання полягає у тому, щоб вони усвідомили свою значимість і цінність для компанії. А без визнання їх справедливої цінності (в тому числі і в оплаті праці) – це просто шлях у глухий кут і марна трата часу і грошей.
https://prohr.rabota.ua/