Майже третина українців боїться втратити роботу через кризу

Правда, його словами, це поки приблизні дані, оскільки досі немає звітності навіть за 2014.
Як повідомив Василь Костриця, офіційно в кінці третього кварталу минулого року було зареєстровано 540 тис. безробітних, а згідно з дослідженням Держстату, проведеним за методикою Міжнародної організації праці (МОП), рівень безробіття становив 9,3% загальної кількості економічно активного населення працездатного віку.
При цьому відомо, що при зміні ВВП на 1% рівень зайнятості змінюється на 0,5%. "На жаль, досі не оприлюднений розмір фактичного реального ВВП за 2014 рік. Але я прогнозую, що за підсумками четвертого кварталу 2014 р.рівень безробіття в Україні (за методологією МОП) складе 10%", - сказав експерт.
РЕАЛЬНО – ВТРИЧІ БІЛЬШЕ
У той же час вибіркові обстеження робочої сили (за методологією МОП) показують, що офіційні та реальні цифри відрізняються приблизно втричі. "Така різниця було завжди, оскільки далеко не всі безробітні реєструються в службі зайнятості. Або працевлаштовані неофіційно. Наприклад, у кризовому 2008 році ця різниця була п'ятикратною", - розповів Василь Костриця.
За його словами, скорочення робочих місць триває вже не один десяток років. Тільки за 2010-2013 роки країна втратила близько мільйона робочих місць в реальному секторі економіки (без урахування держапарату та бюджетних організацій), більша частина яких - близько 400 тис. у малому та середньому бізнесі. У великих компаніях кількість працівників скоротилася на 17 тис. осіб.
Зараз ця тенденція триває. З 20,2 млн людей працездатного віку (від 15 до 57 років для жінок і від 15 до 59 - для чоловіків) тільки 18,4 млн осіб зайняті роботою.
МЕНШЕ БУДУЮТЬ І ВОЗЯТЬ
Зараз скорочення зайнятості йде, насамперед, у сфері будівництва та промисловості, яка постраждала від розриву економічних зв'язків з РФ і військових дій на сході країни.
Крім того визначилася тенденція до скорочень у транспортній галузі, оскільки через подорожчання палива та погіршення економічної ситуації в країні падають обсяги перевезень. "Багато власників приватних автопідприємств напевно вдадуться до нових скорочень через подорожчання проїзду", - припускає Василь Костриця.
Третім сильно всихаючим сегментом знову став банківський сектор, працівники якого виявляються не зайняті у зв'язку зі скороченням кількості філій або повним закриттям фінустанов.
ВСІ - В САД
Згідно з офіційною статистикою, в третьому кварталі 2014 р. було працевлаштовано майже 384 тис. осіб. Причому, як не дивно, велика частина з них - 290 тис. осіб - у промисловості (184 тис. осіб у гірничорудній та добувній галузі).
Потім йде сфера сільського господарства, де зайнятість зберігається на більш-менш стабільному рівні.
"Айтішники та програмісти, про які так багато у нас говорять, насправді складають лише 30 тис. осіб, що ніяк не може зробити істотного впливу на ринок праці в цілому", - зауважив Костриця.
Менш затребувані юристи та економісти. Проте потрібні кваліфіковані робітники з обробки металу, досвідчені механіки для обслуговування машин і механізмів. Багато вакансій, пов'язаних з торгівлею та ремонтними послугами.
Також є робота для некваліфікованих кадрів (в основному, прибирання та загрузка), але її все менше і такі працівники в перспективі будуть не потрібні. Попит на охоронців теж є, але їх зарплати падають.
ЗРОСТАЄ ПОПИТ НА ВІЙСЬКОВИХ
Експерти пророкують зростання кількості вакансій в оборонній галузі і в медичному секторі. Останнє пов'язують з реформуванням медичної галузі і як наслідок - розширенням приватної медичної практики.
Цікаво, що саме на ці професії існує запит у суспільстві. Заступник директора соціологічної компанії Research and Branding Group Олексій Ляшенко розповів про дослідження, проведене його компанією восени минулого року.
Як з'ясувалося, 46% українців вважає, що країні потрібні військові, а 33% - медики. Потім йдуть технічні фахівці (20% опитаних), і працівники сфери обслуговування, торгівлі, інформатики та зв'язку (15-17%).
БЕЗРОБІТТЯ БОЯТЬСЯ МЕНШЕ, НІЖ АТО
Шість років тому найстрашнішим наслідком кризи українці називали зростання цін (73%). Тепер на першому місці - збройний конфлікт на сході країни. "АТО просто зрушило шкалу небезпек, але економічна ситуація зараз нітрохи не краще, ніж у розпал фінансової кризи 2008 року", - вважає Олексій Ляшенко.
Примітно, що при цьому тільки 27,5% опитаних вважають безробіття головною загрозою, тоді як в кризовому 2008-му таких було 52%.
Проте тепер мотивація знайти роботу набагато вище. У Research and Branding Group зазначають, що 37% опитаних заявили про намір шукати другу або навіть третю роботу, щоб впоратися з економічними труднощами.
При цьому приблизно 11% українців вважають, що зможуть протягнути без зарплати два місяці, 12% - один місяць, ще 10% - і того менше. І тільки кожен 20-й (або 5%) зможе протягнути без зарплати півроку.
Крім того, якщо ще кілька років тому 5% безробітних громадян припинили пошуки роботи, тому що розчарувалися її знайти, зараз таких лише 0,8%. "Це говорить про бажання знайти роботу за всяку ціну", - підсумував Василь Костриця.