Українці купують вітчизняне сало, але носять імпортні речі та взуття

Всього за всіма видами товарів «наше» купують – 58%. При цьому за останній рік ця цифра знизилася, щоправда, незначно – лише на 2%. Торік «своє» купували 60%.
Такий головний висновок з даних Держслужби статистики, котра проаналізувала, на що витрачають гроші наші громадяни (головні позиції – див. інфографіку). Насамперед це стосується продуктового ринку, адже традиційно ми звикли до їжі вітчизняного виробництва, яка і дешевша від імпортної, і завжди є на прилавках, особливо в глибинці. Виняток – риба та морепродукти: більше третини – привізні. Особливо морська риба, а не прісноводна (лящ, короп, карась тощо).
Цікава ситуація з кавою і чаєм: вони у нас наче й не ростуть. Але дві третини чаю і майже половина кави, які ми купуємо, – вітчизняного виробництва. За словами президента «Украналітцентра» Олександра Охрименка, це тому, що товар закуповується гуртом, а фасується вже у нас. Або кінцевий продукт (наприклад, чай з добавками) взагалі виготовляється на наших підприємствах. На думку експерта, «українських» чаю-кави буде все більше, тому що це здешевлює собівартість продукції, але ціна не зменшиться.

Їздимо на «чужому»
А от з промтоварами все значно гірше: зі «свого» ми купуємо лише пресу (причина очевидна), ювелірні вироби (вони доступніші та дешевші за рахунок відсутності ввізних мит), будматеріали та ліки. У всьому іншому віддаємо перевагу імпортному. З одного боку – тому що у нас багато що не виробляють (наприклад, мобільні телефони та комп'ютери), з іншого – тому що закордонна продукція якісніша (телевізори та побутова техніка), а за ціною співставляється з технікою нашого виробництва.
Це стосується і автомобілів, хоча, як роз'яснив гендиректор «ВААІД» Олег Назаренко, більше половини того, що формально вважається імпортом (насамперед китайський автопром), насправді збирається на наших заводах.
Не все так погано з одягом-взуттям: за словами пана Охрименка, наш легпром працює на експорт за давальницькими схемами з європейськими брендами (до нас завезли сировину, вивезли продукцію; це вигідно, тому що в Україні дешевша робоча сила). Тому у нас є костюми і взуття made in Італія або Франція, хоча зроблені руками наших швачок. Але для більшості українців ці товари дорогі, тому носимо китайське, білоруське, російське. Власне взуття в Україні практично не виготовляється.
На думку керівника інформаційно-аналітичного центру «Forex club в Україні» Миколи Івченка, в найближчі рік-два на ринку повинна збільшитися частка українських меблів: ми навчилися робити їх не гірші за виглядом, але кращі за якістю. Більше, за прогнозом експерта, купуватимуть українського посуду (дешеві чашки-миски з Китаю лікарі не рекомендують, як шкідливі для здоров'я), а також промислових побутових товарів: наші сокири, пилки, відра, а також слюсарний і садовий інструмент служать набагато краще і довше, ніж, наприклад, більш дешеві товари з Польщі або Росії.

Перейдемо на вино з Португалії
Підписання угоди про асоціацію з ЄС ненабагато змінить структуру споживання українського ринку, але збільшить частку імпорту. Причому станеться це тільки через рік-півтора, не раніше, вважають експерти. Продуктів це торкнеться мало: за словами Миколи Івченка, українці вже розібралися в якості імпорту, і не куплять польські яблука або турецькі огірки-помідори тому, що вони будуть дешевшими від наших. Хоча більше купуватимуть польські сири і вино з Іспанії та Португалії, оскільки вони будуть дешевшими від українських аналогічної якості.
«Подешевшають на 3-5% імпортні ліки, меблі, посуд, парфюмерія та косметика, а побутова техніка – навряд чи – через конкуренцію прибуток там мінімальний», – прогнозує пан Івченко. А ось аналітик консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник нагадує, що угода передбачає скасування держдотацій для продуктів, що імпортуються з ЄС до нас, тому не факт, що ціни на них взагалі знизяться.

minprom.ua

За матеріалами hitjob.com.ua